Cайт радiоаматорiв мiста Нiжина, одного з найдавнiших мiст України. Цей сайт присвячений нашим друзям, котрi не мислять себе без Радiо, без мандрiв по свiту разом iз радiохвилями, без радiосхем, антен, без спiлкування з однодумцями. Цей сайт розповiсть про нас, нашi захоплення, радiоекспедицiї, нашi аматорськi конструкцiї, досягнення i таке iнше. Ми впевненi, що будь-якому дружньому колективу радiоаматорiв є що розповiсти про себе i своє хоббi.
UKR ENG
Мы:UR1RRUS1REOUS5RCXUR5RDXUS1RCHUR5RPRUR5RPVUS1ROUR5RTUR5RJUUS7RKUR5RPZUS-R-73UR5RQQUR5RQPUR5RQT UR5RGS

UZ1RR, UR5RSW, US1REO, UR1RR



Візит UZ1RR, UR5RSW, US1REO до найстаршого радіоаматора Ніжина - Владислава Андрійовича, UR1RR.

73! Petro, us1reo@ukr.net


Радіоаматорський рух у місті Ніжині невід’ємно пов’язаний з розвитком радіо в Україні. Спочатку, починаючи з довоєнних часів, популярним було збирання приймачів для прослуховування мовних радіостанцій. Скоріш за все це детекторні приймачі, найбільш доступні тоді для виготовлення. На жаль, сьогодні ми не маємо достатньої інформації та свідчень очевидців про те, яку роль відігравало радіо у житті ніжинців та про перших ентузіастів радіо.

У післявоєнні роки у місті з’явилося більше фахівців, котрі мали справу з радіо в армії, помітно зріс рівень радіомовлення та доступність радіодеталей для конструювання. Перші відомості про роботу радіоаматорів міста у ефірі ми маємо, починаючи з 1959-1960-х років.

З 1959 року, у напівпідвальному приміщенні по вулиці Гоголівській працював Ніжинський міський радіоклуб ДТСААФ. Керівником цього радіоклубу став Іванов Леонід Павлович, а його помічником – Беркович Василь Йосипович. Позивний колективної радіостанції UB5KEU зазвучав у аматорському ефірі. Це була друга у області колективна радіостанція. Активну участь у створенні цієї радіостанції приймав Анатолій Шелест, військовослужбовець Ніжинського авіаполку. Для роботи використовували списані радіопередавачі РСБ-5, а потім РСБ-70, котрі переладнали на аматорські діапазони. Для приймання слугував приймач КВМ. Корж Владислав Андрійович виготовив та встановив антену VS1AA, котра потім тривалий час використовувалась на цій радіостанції.

Першим керівником колективної радіостанції став Кабанов Владислав Йосипович, колишній військовослужбовець. Пізніше його змінив Вертюк Валентин Павлович, теж колишній військовий, котрий понад 10 років очолював дружній колектив Ніжинських аматорів.

Міські курси радистів при радіоклубі ДТСААФ закінчив Олександр Коробчевський (US7RK, ex UB5RDB), і з 1963 року він був оператором колективної радіостанції UB5KEU. При радіоклубі також діяв радіотехнічний гурток, учні котрого, зокрема, виготовляли підсилювачі низької частоти для автобусів, що давало змогу водіям оголошувати зупинки та іншу інформацію.

У 1960 році учитель трудового навчання В.А.Корж організував у маленькій кімнатці школи №4 колективну радіостанцію UB5KEW. Для роботи у ефірі використовувалась невелика саморобна радіостанція потужністю 20 Ватт.

Починаючи з 1967 року, при міській станції юних техніків працювала колективна радіостанція UK5RAC, перший начальник – В.А.Корж. Використовували передавач РСБ-70 та приймач “Крот”. У 1968 році я почав займатися у радіогуртку СЮТ, де ми вивчали азбуку Морзе та з захопленням спостерігали за роботою у ефірі старших товаришів. Через цю колективку пройшло немало ентузіастів радіо, котрі потім обрали радіо своїм фахом, або ж присвятили улюбленому хобі свій вільний час.

Оператори UK5RAC, а потім – UR4RWC та UR4RWF, неодноразово займали призові місця у всеукраїнських та міжнародних змаганнях на коротких хвилях. На жаль, тепер в Україні на державному рівні майже не підтримується розвиток радіоаматорства, закрилося багато колективних радіостанцій, СЮТ, діти не спішать після занять у школі до радіогуртків, майже не чутно їх голосів у ефірі. Безумовно, сьогодні молодь могла б зацікавитись сучасними видами аматорського зв’язку, такими як SSTV, PSK-31 та їх різновидами, де персональний комп’ютер допомагає поринути у чарівний світ цифрового радіоспілкування. Проте, важко собі уявити аматорський ефір і без мелодійної морзянки та голосів друзів. Ми віримо, що з часом ситуація покращиться, і у ефірі до нас обов’язково приєднаються молоді голоси.

Сьогодні у Ніжині є дружний колектив радіоаматорів, котрі не зрадили нашому чудовому хобі навіть у найтяжчі часи, котрі цінують дружбу та не мислять себе без Радіо. У місті зараз працює колективна радіостанція UR-QRP клубу – UR4RWR, начальник – В.Потебня (US1RCH). Членами Українського QRP клубу з міста Ніжина є: US1REO, US1RCH, UR5RT, US5RCX, UR5RJU, US1RO. Клуб ініціював декілька цікавих QRP радіоекспедицій на плато Ай-Петрі, на річку Десна, у котрих приймали активну участь радіоаматори міста Ніжина. Про ці події у нашому житті та про добрих друзів ми будемо розповідати на нашому Web-сайті.

Петро Грицай, US1REO


Редактор Петро Грицай, US1REO
Технічний редактор Віктор Потебня, US1RCH.

Реклама спонсоров сайта: